Нас відвідали:

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні25
mod_vvisit_counterВчора131
mod_vvisit_counterЦього тижня439
mod_vvisit_counterМинулого тижня842
mod_vvisit_counterЦього місяця3379
mod_vvisit_counterМинулого місяця1886
mod_vvisit_counterЗа весь час151747
Заходьте до нас:)
Сторінка практичного психолога
PDF Друк e-mail

Аби не рахувати слоненят

Якщо в дома дошкільник не спить вдень чи робить це не в той час, що і в дитячому садку, проблеми під час тихої години неминучі. Батьки виправдовуються, що змусити дитину спати вдень – неможливо. Це не так. Якщо проявити трохи наполегливості, денний сон налагодиться навіть у дітей, які від нього відвикли.

Навіщо потрібен денний сон

Чимало батьків нехтують денним сном своєї дитини. У них завжди напоготові стандартна відповідь: « А нам педіатр нічого про це не говорив» або « Дитина уже доросла, їй це не потрібно». Тому, у дітей до шести років у тій чи іншій формі розвивається невротичний стан, з’являються  маніпулятивні і істеричні прояви. Тож батьки мають зрозуміти важливу роль денного сну для дитини. Насамперед денний сон потрібен для того,щоб дитина була здоровою!

Добові біоритми сну і неспання визначають усі ритмічні процеси дитячого організму – від річних і багаторічних циклів росту до мікро ритмів, які діють на клітинному рівні і тривають мілісекунди.  Що ж іще відбувається з дитиною, коли дорослі позбавляють її денного сну:

-         підвищена збудливість і втомлюваність;

-         затримка нервово психічного і фізичного розвитку;

-         затримка росту;

-         ослаблення імунітету, схильність до частих ГРВІ та дитячих інфекцій.

Денний сон дає змогу ліпше засвоювати нові знання, зокрема, ті, які дошкільники отримують в дитячому садку. По суті, мозок не спить ні в день, ні в ночі – він просто перемикається зі сприйняття інформації на режим її переробки і засвоєння. Що молодша дитина, то більше вона повинна знати і запам’ятовувати , і відповідно, потребує більше денних «пауз» і довшої тривалості сну.

Цей аргумент дивує батьків. Утім, дошкільник, який не спав удень, зазвичай настільки перезбуджується до вечора, що не може заснути, навіть якщо хоче. У такий спосіб перевантажений денними враженнями і інформацією мозок дитини сигналізує про труднощі з їх переробкою та засвоєнням. Звідси – підвищена тривожність, нічні страхи і кошмари.

Відмова від денного сну - симптом багатьох захворювань, зокрема розладу дефіциту уваги та гіперактивності. Діти, які не сплять вдень, потребують консультації невролога.

Коли дитина спить, її мозок продукує спеціальні захисні білки, завдяки яким нервова система адаптується до підвищених навантажень.

Скільки дитина має спати?

Важливо переконати батьків не змінювати режим сну та неспання дитини у вихідні, під час батьківських відпусток або її тривалої відсутності в садку.

Окрім цього батьки мають пам’ятати: що молодша дитина то більша її потреба у сні.

Режим сну дитини

Вік

Тривалість сну

Кількість періодів денного        сну

За добу ,год

Вдень, год

Перший місяць

19-20

13 - 14

4-11

1-2 місяці

18 -20

12-13

5-6

3-4 місяці

18-19

10 -11

4-5

5 – 6 місяців

16 - 17

8 - 9

4 -5

7 – 9 місяців

15 – 16

7 - 8

4

10 – 12 місяців

14 – 15

5 -6

3

1 – 1,5 року

14 – 14,5

4,5- 5

2

1,5 – 2,5 років

13 – 14

3,5 – 4

1

2,5 – 3,5 років

12,5 – 13

2,5 – 3

1

4 – 6 років

12 – 12,5

2 – 2,5

1

Навіть якщо дитині через певні причини не вдається заснути, перебування у ліжку вдень, все одно іде їй на користь, адже вона у будь – якому разі відпочиває. Головне, щоб дитина, яка не спить, не заважала іншим. Для цього варто заздалегідь обговорити правила: не можеш заснути - полеж тихенько, обійми ведмедика, подивися книжку або порахуй слоненят.

Як створити умови для здорового сну

Денний сон – обов’язків режимний момент, який передбачає Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОЗ від 24.03.2016 року № 234 ( далі – Санітарний регламент).

Відповідно до Санітарного регламенту розпорядок дня вікових груп має відповідати гігієнічним нормам щодо тривалості сну, занять різними видами діяльності та відпочинку. Так, денний сон організовують:

  • два рази на день загальною тривалістю три з половиною години – для дітей від року до півтора;
  • один раз тривалістю до трьох годин – для дітей віком півтора року і старше.

Аби створити умови для здорового сну дитини, слід дотримуватися вимог, визначених у Санітарному регламенті.

Для дітей важливий денний сон, а для працівників ЗДО – співпраця батьків та педагогічного колективу.

 
PDF Друк e-mail

Чарівні секрети або Як приборкати Неслухнясика

Негативні емоції, вередування та вимоги — саме з такими проблемами звертаються батьки до практичного психолога й нарікають: «Дитина жахливо поводиться», «Геть від рук одбилася». Аби зарадити таким ситуаціям, знайомимо батьків з технікою екстерналізації. Вона дасть змогу поглянути на проблему збоку, зрозуміти її хитрощі та розсекретити підступні плани. А відтак — розробити план дій для боротьби з нею.

Що ви зазвичай відчуваєте, коли ваша дитина репетує: «Не хочу», «Не буду», «Відчепися», жбурляє речі чи просто мовч­ки ігнорує ваші прохання та зауваження й продовжує робити своє? Ми, дорослі, знаємо, що в будь-якій ситуації варто зберігати самовладання. Утім, коли дитина не чує в сотий раз, стримувати­ся і говорити спокійно в стоперший — архіскладно. Та й існує імо­вірність одного разу не стриматися — все-таки ми не роботи. Що ж робити?

У наративній психології є чарівна техніка — екстерналізація проблеми. Вона грунтується на одному із основних посилань наративної методології — «Люди — не проблеми». Екстерналізація дає змогу розглядати будь-який вияв особистості, зокрема і проблемну поведінку, окремо від неї самої. Не «Дмитро — злий і неслухняний хлопчик, який робить капості, погано вчиться, бешкетує...», а « Коли до Дмитра приходить Злісний Бешкетник/Розбишака-Халамидник/ Неслухнясик, він капостить, порушує дисципліну, пустує...».

Екстерналізація — не просто лінгвістичний трюк чи фокус. Опи­си на кшталт «Дмитро некерована, зла, неслухняна, нестерпна дити­на» формують наші очікування від дітей, позбавляють їх віри в себе, демотивують поводитися інакше. Натомість коли ми виводимо проб­лемну поведінку «за межі» особистості, то починаємо сприймати окремо Дмитра і окремо Злісного Бешкетника, а тому маємо змогу побачити дитину цілісніше. А відтак можемо допомогти дитині:

•  «відчепити» ярлик, який самі на неї приклеїли;

•  усвідомити інші риси її характеру;

•  побачити власну поведінку збоку, почати ставитися до неї активніше та впливати на неї.

Алгоритм застосування:

Детальніше...
 
PDF Друк e-mail

Конфлікт дитини з однолітками: як реагувати дорослим.

Маленька дитина почувається центром всесвіту, сонцем, навколо якого рухаються планети батьків, старших братів і сестер та інших близьких дорослих. Проте рано чи пізно дитина йде до дитячого садка, де поруч з нею з’являються  інші « сонця», які так само вважають, що все має обертатися навколо них. Нерідко, аби відстояти власну унікальність, діти намагаються виділитися та показати, що вони « не такі як усі». Тоді й виникають конфлікти.

Чимало батьків не розуміє, що конфлікт між дітьми не деструктивне явище, а життєвий ресурс. Він допомагає дошкільникам навчитися вирішувати міжособистісні проблеми. Цілком природно, що кожна особистість, кожен малюк має отримати власний життєвий досвід. І вікові особливості відіграють у цьому важливу роль. Утім, багато батьків сприймають конфлікти між дітьми надто емоційно та надають їм суто негативного забарвлення.

Так приміром, період трьох років можна назвати «чистим аркушем». Яку модель поведінки діти бачать перед очима таку і наслідують.  Тому, батьки інколи не розуміють поведінки дітей «Ми цього не вчили», «Звідки він(-а) це почув (-ла), « У нашій сім’ї цього не говорять». Батьки мають усвідомити , що дитина почала спілкуватися з іншими. Вона спостерігає за тим, як спілкуються навколишні, тож цілком природно, що вона переймає спілкування оточуючих, тут і погані слова, і погана поведінка.

Поступово, з віком дитина набуватиме власного поведінкового досвіду. Важливо, щоб батьки брали участь навіть у буденних справах дитини. І не прогледіли життєві події, під час яких дошкільник вперше стикається з конфліктними ситуаціями та несправедливістю.

Погляди батьків та вихователів на непорозуміння дітей з однолітками відрізняються від того, як сприймають конфліктні ситуації самі дошкільники.

Чого не помічають дорослі?

Як мають реагувати батьки?

Як має вчинити вихователь?

Детальніше...
 

 

Графік консультацій для батьків:

  • Середа 15.00 - 19.00 - консультування батьків вихованців ДНЗ
  • Четвер 16.00 - 18.00  - консультування батьків дітей не охоплених дошкільним вихованням

 

 

 
PDF Друк e-mail

Віктимність і співзалежність: дві сторони однієї проблеми


Дитина, що зростає у віктимній сім’ї, позбавлена батьківської опіки й розуміння, вона не має права приймати самостійні рішення чи висловлювати власну думку. У подальшому такі неписані правила життя віктимної родини призводять до серйозних наслідків, розвивають у дитини співзалежність, роблять її «цапом відбувайлом» у колективі. Тема віктимності передує циклу статей про співзалежність, співзалежну поведінку та виховання

Детальніше...
 
«ПочатокПопередня1234567НаступнаКінець»

Сторінка 1 з 7
Joomla 1.5 free design