Нас відвідали:

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні210
mod_vvisit_counterВчора199
mod_vvisit_counterЦього тижня613
mod_vvisit_counterМинулого тижня952
mod_vvisit_counterЦього місяця1923
mod_vvisit_counterМинулого місяця2549
mod_vvisit_counterЗа весь час139675
Заходьте до нас:)
Сторінка практичного психолога
PDF Друк e-mail

Чарівні секрети або Як приборкати Неслухнясика

Негативні емоції, вередування та вимоги — саме з такими проблемами звертаються батьки до практичного психолога й нарікають: «Дитина жахливо поводиться», «Геть від рук одбилася». Аби зарадити таким ситуаціям, знайомимо батьків з технікою екстерналізації. Вона дасть змогу поглянути на проблему збоку, зрозуміти її хитрощі та розсекретити підступні плани. А відтак — розробити план дій для боротьби з нею.

Що ви зазвичай відчуваєте, коли ваша дитина репетує: «Не хочу», «Не буду», «Відчепися», жбурляє речі чи просто мовч­ки ігнорує ваші прохання та зауваження й продовжує робити своє? Ми, дорослі, знаємо, що в будь-якій ситуації варто зберігати самовладання. Утім, коли дитина не чує в сотий раз, стримувати­ся і говорити спокійно в стоперший — архіскладно. Та й існує імо­вірність одного разу не стриматися — все-таки ми не роботи. Що ж робити?

У наративній психології є чарівна техніка — екстерналізація проблеми. Вона грунтується на одному із основних посилань наративної методології — «Люди — не проблеми». Екстерналізація дає змогу розглядати будь-який вияв особистості, зокрема і проблемну поведінку, окремо від неї самої. Не «Дмитро — злий і неслухняний хлопчик, який робить капості, погано вчиться, бешкетує...», а « Коли до Дмитра приходить Злісний Бешкетник/Розбишака-Халамидник/ Неслухнясик, він капостить, порушує дисципліну, пустує...».

Екстерналізація — не просто лінгвістичний трюк чи фокус. Опи­си на кшталт «Дмитро некерована, зла, неслухняна, нестерпна дити­на» формують наші очікування від дітей, позбавляють їх віри в себе, демотивують поводитися інакше. Натомість коли ми виводимо проб­лемну поведінку «за межі» особистості, то починаємо сприймати окремо Дмитра і окремо Злісного Бешкетника, а тому маємо змогу побачити дитину цілісніше. А відтак можемо допомогти дитині:

•  «відчепити» ярлик, який самі на неї приклеїли;

•  усвідомити інші риси її характеру;

•  побачити власну поведінку збоку, почати ставитися до неї активніше та впливати на неї.

Алгоритм застосування:

Детальніше...
 
PDF Друк e-mail

Конфлікт дитини з однолітками: як реагувати дорослим.

Маленька дитина почувається центром всесвіту, сонцем, навколо якого рухаються планети батьків, старших братів і сестер та інших близьких дорослих. Проте рано чи пізно дитина йде до дитячого садка, де поруч з нею з’являються  інші « сонця», які так само вважають, що все має обертатися навколо них. Нерідко, аби відстояти власну унікальність, діти намагаються виділитися та показати, що вони « не такі як усі». Тоді й виникають конфлікти.

Чимало батьків не розуміє, що конфлікт між дітьми не деструктивне явище, а життєвий ресурс. Він допомагає дошкільникам навчитися вирішувати міжособистісні проблеми. Цілком природно, що кожна особистість, кожен малюк має отримати власний життєвий досвід. І вікові особливості відіграють у цьому важливу роль. Утім, багато батьків сприймають конфлікти між дітьми надто емоційно та надають їм суто негативного забарвлення.

Так приміром, період трьох років можна назвати «чистим аркушем». Яку модель поведінки діти бачать перед очима таку і наслідують.  Тому, батьки інколи не розуміють поведінки дітей «Ми цього не вчили», «Звідки він(-а) це почув (-ла), « У нашій сім’ї цього не говорять». Батьки мають усвідомити , що дитина почала спілкуватися з іншими. Вона спостерігає за тим, як спілкуються навколишні, тож цілком природно, що вона переймає спілкування оточуючих, тут і погані слова, і погана поведінка.

Поступово, з віком дитина набуватиме власного поведінкового досвіду. Важливо, щоб батьки брали участь навіть у буденних справах дитини. І не прогледіли життєві події, під час яких дошкільник вперше стикається з конфліктними ситуаціями та несправедливістю.

Погляди батьків та вихователів на непорозуміння дітей з однолітками відрізняються від того, як сприймають конфліктні ситуації самі дошкільники.

Чого не помічають дорослі?

Як мають реагувати батьки?

Як має вчинити вихователь?

Детальніше...
 

 

Графік консультацій для батьків:

  • Середа 15.00 - 19.00 - консультування батьків вихованців ДНЗ
  • Четвер 16.00 - 18.00  - консультування батьків дітей не охоплених дошкільним вихованням

 

 

 
PDF Друк e-mail

Віктимність і співзалежність: дві сторони однієї проблеми


Дитина, що зростає у віктимній сім’ї, позбавлена батьківської опіки й розуміння, вона не має права приймати самостійні рішення чи висловлювати власну думку. У подальшому такі неписані правила життя віктимної родини призводять до серйозних наслідків, розвивають у дитини співзалежність, роблять її «цапом відбувайлом» у колективі. Тема віктимності передує циклу статей про співзалежність, співзалежну поведінку та виховання

Детальніше...
 
PDF Друк e-mail

Долаємо дитячі страхи

Страх є природною захисною реакцією людини на загрозу. Однак більшість страхів дошкільника народжуються в його уяві і в реальному житті не несуть жодної загрози. Тому зазвичай те, що лякає дитину, дорослим здається дрібницею, яка не варта уваги.

Детальніше...
 
«ПочатокПопередня1234567НаступнаКінець»

Сторінка 1 з 7
Joomla 1.5 free design