Нас відвідали:

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні7
mod_vvisit_counterВчора157
mod_vvisit_counterЦього тижня616
mod_vvisit_counterМинулого тижня1053
mod_vvisit_counterЦього місяця1306
mod_vvisit_counterМинулого місяця3469
mod_vvisit_counterЗа весь час156769
Заходьте до нас:)
PDF Друк e-mail

Чи варто всі крижані доріжки посипати піском?

 

 

Серед численних зимових забав є і така, до якої вдавалися в дитинстві всі і яку час від часу дозволяють собі і у дорослому віці. Це ковзання на снігових доріжках.

Ковзання на снігових доріжках полюбляють, зокрема, і дошкільники. Традиційно методика фізичного виховання дітей дошкільного віку умовно відносить цю розвагу до зимових вправ спортивного характеру. Адже катання на ковзанці не співвідноситься з певним видом спорту як-от катання на санчатах, ковзанах, лижах. Проте ковзання на снігових доріжках є дієвим засобом для досягнення дитиною такого рівня фізичної підготовки, який згодом може стати основою для оволодіння катанням на ковзанах. Ця вправа не лише чудово зміцнює м’язи нижніх кінцівок і спини, а й розвиває спритність, рівновагу, окомір та інші фізичні якості. А ще має значний виховний потенціал, оскільки потребує від дитини рішучості, сміливості, самостійності – рис, які є базовими для зростаючої особистості.

Для організації веселих занять з ковзання можна скористатися тими протертими на втрамбованому снігу доріжками, які утворюються на місцях масового ходіння людей. Обираючи місця для ковзання на подвір’ях житлових будинків, слід потурбуватися про те, щоб вони не заважали вільному і безпечному проходу мешканців і не виходили до зон проїзду транспорту.

До виконання вправ на крижаних доріжках можна залучати дітей з трирічного віку. Спочатку діти виконують їх з допомогою дорослого – потім самостійно. Залучаючи таких дітей до вправ на льоду, варто спершу запропонувати їм пройти по крижаній доріжці короткими ковзкими кроками, тримаючись за руку дорослого. Коли дитина звикне до відчуття слизької поверхні під ногами й почне впевнено виходити на лід , тримаючись за руку дорослого, час переходити до ковзання. Для цього можна разом з дитиною виконати розбіг, «вивезти» її на крижану доріжку і «провезти» її по льоду. При цьому сам дорослий біжить по снігу паралельно доріжці. Для забезпечення надійного страхування на початковому етапі слід підтримувати дитину з двох боків (це можуть одночасно робити двоє дорослих).

За використання такого способу ковзання дитина, звісно залишається пасивнішою, ніж під час самостійного катання. Протее цей етап надзвичайно важливий. Підтримка з боку дорослих допомагає подолати нерішучість. Згодом діти поступово навчаються ковзати на двох ногах прямо після відштовхування, однак, трирічних дітей, повсякчас всеодно потрібно підстраховувати. Демонструючи дитині техніку ковзання на двох ногах, дорослому слід звернути увагу на такі моменти:

  • енергійний розбіг
  • відштовхування однією ногою перед початком крижаної доріжки, а не на кризі, щоб не посковзнутися
  • правильне положення ніг, тулуба і рук під час ковзання – одну ногу тримати трохи попереду іншої й злегка присісти для стійкості; тулуб – прямо,  не відхиляючись назад і балансувати руками

Чотирирічні діти вже здатні навчитися ковзатися самостійно по горизонтальних доріжках після короткого розбігу у 2- 4 кроки. Страхувати дитину можна за руки чи за плечі, або застосувати наступний, більш ігровий спосіб: дитина тримається обома руками  за один кінець товстої мотузки (шарфа), а дорослий, тримаючи другий її кінець, "провозить" дитину по кризі після розбігу у 2- 4 кроки і відштовхування.

При цьому сам дорослий біжить по снігу поряд з дитиною, але трохи попереду неї. Дитина під час ковзання має злегка присісти.

Діти п’ятого – шостого років життя вже здатні ковзати самостійно, хоча дорослий, як і раніше, підстраховує їх і за потреби допомагає. Для вдосконалення навичок ковзання на двох ногах доцільно варіювати завдання, вводячи додаткові елементи рухів. Наприклад : під час ковзання поставити руки на пояс, закласти за спину, розвести в сторони чи простягнути вперед, підняти вгору або виконувати почергові присідання, ніби пружинячи колінами.

Дітей старшого дошкільного віку, особливо хлопчиків, приваблює ковзання з ускладненнями (до ускладнених вправ можна допускати лише тих дітей, які впевнено катаються на ковзанці на двох ногах без підтримки дорослого). Ускладнюючи завдання дітям, необхідно спочатку пояснити і показати послідовність рухів під час виконання вправи. Слід звернути увагу дитини на те, що додаткові завдання виконуються не на початку руху, а під час фази зниження швидкості ковзання і поступового гальмування.

Старші дошкільники здатні засвоїти складніші способи ковзання, як-от на двох ногах, боком чи на одній нозі (почати ковзання можна на двох ногах прямо, а відтак – повернути тулуб вліво чи вправо, продовжуючи рух уперед відповідним боком чи припідніти одну ногу). Дехто зі старших дошкільників відрізняється більшими індивідуальними можливостями в опануванні рухів підвищеної складності на крижаних доріжках, прагнуть до змагальності на вияв спритності й рішучості. Тож є сенс разом з такими дітьми вигадувати різні варіанти  додаткових завдань на ускладнення ковзання, спільно обговорювати їх, обираючи найраціональніші і найбезпечніші, вигадувати ігри змагання з новими елементами. Наприклад можна запропонувати дітям виконати такі  дії під час катання:

  • після згасання швидкості повернутися на 180̊ , тобто завершити ковзання спиною вперед.
  • Проковзнути під натягнутою мотузкою, присівши і дещо нахилившись вперед.
  • У процесі ковзання присісти, підняти предмет з краю доріжки, випростатись і  продовжити рух.
  • Позмагатися на паралельних доріжках – хто далі проковзне тощо.


Матеріали взяті із журналу ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ № 12/2014

  Joomla 1.5 free design